Боївка "Ореста"

У 8 том «Літопису Української Повстанської Армії» написано: «Повстанська група ім. Перуна між селами Грабине і Підзвіринець, Комарнянського району, відбила 4.9.1944 р. 7 арештованих із села Повергів. Із 57 погромників-конвоїрів убито 45 та одного полонено» (стор. 173)
Що в реальності являла собою ця бойова одиниця?

Насправді це повідомлення слід читати наступним чином:
4 вересня 1944
обласна боївка СБ ОУН (50 бойовиків, командир Богдан Луцький-Перун) між селами Грабівно і Підзвіринець Комарненського району Дрогобицької області знищила 45 з 57 конвоїрів НКВС і відбила заарештованих за відмову від мобілізації українців.

Ця боївка мала назву "Ореста". Протягом 1945 року боївка здійснила 54 бойові акції.
ДАЛО. – Ф. 5001. – Оп. 7. – Спр. 218. – арк. 140.
Ось деякі з них:
12 квітня 1945
напад облбоївки СБ-Дрогобич (25 бойовиків, командир Богдан Луцький-Перун) на 2-й Бориславський нафтопромисел в селі Тустановичі Бориславського району Дрогобицької області
13 травня 1945
засідка окружбоївки СБ-Дрогобич на совпартрпрацівників (37 осіб) на шосе між селами Біличі і Стрільбище Старо-Самбірського району Дрогобицької області (знищено 25, в т.ч. перший секретар райкому КП(б)У Нудьга В.К., завідувач відділу пропаганди райкому КП(б)У Орел І.І., завідуюча парткабинетом райкому КП(б)У Степаненко В.А., женорг райкому КП(б)У Шоульська В.Ф., завідуюча сектором обліку кадрів райвиконкому Дрижерук Т.С., завідувач райсоцбезом Романцов М.Т., районний прокурор Степанов П.Л., помічник оперуповноваженого райвідділу НКВС Сосновцев В.Г., оперуповноважений райвідділу НКВС Авдєєв М.П., дільничний уповноважений райвідділу НКВС Залімський П.О., оперуповноважений райвідділу НКВС Лукін М.Ф., дільничний уповноважений райвідділу НКВС Дубровський, О.М., уповноважений ОББ райвідділу НКВС Рассадін А.П., дільничний уповноважений райвідділу НКВС Кириченко Д.І., син начальника райвідділу НКВС Зуєв В.В., вахтер райвідділу НКВС Бохан Н.І., лейтенант райвійськкомату Дудукало Ф.І., діловод райвійськкомату Волох М.О. сержант райвійськкомату Хмиз О.І., літпрацівник редакції райгазети Рябова Т.І., вчительки Кужель Т.І. і Вовянко ТЗ., директор маслозаводу Коновалов П.Н, кучер райфінвідділу Пекур В.І., кучер райпрокуратури Кіт Ф.П.)
ДАЛО, ф.5001, оп.6, спр.27, арк.25; спр.46, арк.100-104
15 вересня 1945
засідка на радянських активістів в селі Брониця Дрогобицького району Дрогобицької області (знищений заступник голови облвиконкому Іванов-Саєнко)
17 жовтня 1945
напад на радянських активістів в селі Грушів Мединичского району Дрогобицької області (захоплений в полон 3-й секретар райкому КП)б)У Крамар)
21 жовтня 1945
напад на НКВС у селі Старе Село Дрогобицького району Дрогобицької області (знищені 1 військовослужбовець, сестра дільничного НКВС Флінта і боєць «винищувального батальйону»)
24 жовтня 1945
засідка на радянських активістів в селі Биків Дублянського району Дрогобицької області (знищений голова райради Тсоавіахім Артемов і поранений завідувач райрадіовузлом Сисигін)
ДАЛО, ф.5001, оп.6, спр49. арк.177

12 грудня 1945
напад на групу «винищувального батальйону» в селі Хворощі Дублянського району Дрогобицької області (знищений дільничний МВС Гадимов і 2 бійці батальйону)
19 січня 1946
бойовики в селі Озимина мала Дублянського району Дрогобицької області знищили інструктора райкому ЛКСМУ Хамича
Фінал під час великої блокади:
13 лютого 1946
засідка з приманкою НКВС (будинок голови виборчої комісії) в селі Лука Дублянського району Дрогобицької області загинув командир обласної боївки СБ-Дрогобич Богдан Луцький-Перун і 1 невідомий бойовик)
Луцький Богдан Володимирович ("Перун", "Донець", "Орест"; 1921, с. Луки Самбірського р-ну Львівської обл. - 13.02.1946, с. Луки Самбірського р-ну Львівської обл.). Член ОУН (1943), керівник Дрогобицької окружної боївки СБ, референт СБ Дублянського районного проводу ОУН (1944-02.1946).
Ільницький В. Дрогобицька округа ОУН: структура і керівний склад (1945-1952 рр.). - Дрогобич, 2009. - С. 254.

Ще один опис тієї засідки Перуна. Не зважайте на дату - перекладали московські історики на кшталт Дюкова, тому багацько неоковирностей, але зміст в цілому зрозумілий:
4 октября 1944 г. в 12 часов разведка донесла, что в с. Повергив приехало 54 большевика, из них 6 верхом, остальные на повозках. Среди них было 34 поляка из Бучача, Хлопа и Комарна. Остальные – НКВДисты и члены военкомата из Комарна. Группа им. «Перуна» в составе 40 человек (уездная охрана) выдвинулись с места своей дислокации и лесом дошла до места засады. Между сс: Грабивно и Подзверинцем (место засады) на краю леса группа окопалась и приготовилась ко встрече с НКВД. Примерно в 15.30 большевики выехали из с. Грабивно и двинулись в направлении леса к засаде. Впереди едет конная охрана в количестве 5 человек. Падают последние слова приказа. Все готовятся к встрече с врагом. Часть подразделения (4 человека с пулеметом) выдвигается в поле на расстоянии 100 м от леса, чтобы взять под прицел ближний ряд конных всадников. Через долгие минуты медленно надвигается отряд. Не замечая нас, проезжает спокойно дальше. На расстоянии 200 м от всадников идут возы (8). Каждый прицеливается. Получен приказ «огонь». Изо всех видов оружия открыли огонь. Среди продвигающихся врагов началась паника. Много поляков и НКВДистов пали замертво. Напуганные выстрелами кони убегают в близлежащую долину или в сторону села Подзверинец. Несколько большевиков (5), которые чудом спаслись от пуль, залегли во рву и начали обстреливать лес. Нескольких оставшихся (3), которые ползли в сторону села Подзверинец, удалось прикончить прицельным огнем. Все арестованные (8), которых большевики везли с собой, бегут в сторону леса к нам. По дороге НКВДисты, те, которые остались, убивают во рву женщину из арестованных, а 7 мужчин убегает в лес. Среди них – 3 дезертиров из КА, украинцы с Бережанщины, которых захватили поляки под с. Повергив. Кущ Морозенко проинформирован, заходит сзади спрятавшихся НКВДистов. Три москаля убиты, а трёх поляков захватили живьём. Из-за быстрого наступления вечера не было возможности поискать брошенное оружие, кроме одной винтовки, финки и 7 кружков для «Дехтярова». Убитых поляков и НКВДистов насчитывается около 45 человек. Среди убитых, возможно, был заместитель главы райисполкома и заместитель начальника НКВД. Двоих из
наших легко ранили в руку. Один рой во главе с д[ругом] Чорнием пошёл в сторону с. Татаринова и Подзверинца, чтобы собрать оставшуюся часть большевиков и поляков. Под с. Подзверинцем д[руг] Чорний, опередив группу, подошел к одной копне сена, под которой лежали поляки, и они серией из финки и выстрелами из винтовки тяжело ранили д[руга] Чорния, умершего через 7 часов тяжелых страданий.

І відплатна акція каральних органів не забарилася:
Ночью с 4 на 5 октября 1944 г. войско в составе 120 человек прибыло в с. Подзверинец на облаву. Облава началась 5 октября 1944 г. на лес и села под лесом. Поляки сожгли 32 хозяйства в с. Грабивно, из с. Татариново забрали 50 мужчин, После допросов, которые проводились в Комарне, всех вывезли в сторону Рудок. На вагонах написали: «Бандеровцы».
ЦДАВОУ Ф. 3833. Оп. 1. Спр. 126. Арк. 187–192. Подлинник. Перевод с украинского языка.
Цитовано з:
Украинские националистические организации в годы Второй мировой
войны. Документы: в 2 т. Т. 2 : 1944–1945. - С.423-424

Відповідно до його біографії Луцький очолив цю боївку СБ у 1944. Перші згадки про його діяльність з цією боївкою (наведені у цій темі) датуються весною 1945 року Очевидно  хронологічна послідовність така:
04.09.1944 (за іншим документом 04.10.1944) боївка СБ проводить бій в районі сс Грабине і Підзвіринець. На той час її очолює Іван Огородницький ("Пугач").
17.09.1944 Іван Огородницький ("Пугач") гине у селі Сайкові. Це близько 10км від Грабине і Підзвіринця.
??.??.1944 Богдан Луцький ("Перун", "Донець", "Орест") очолює боївку СБ. Нове псевдо "Перун" бере можливо від назви боївки.
Щодо терміну "група"- таким партизани практично не користувалися. Але якщо подивтись на опис бою - у ворога близько 57 душ. Яка боївка СБ могла б мати хоча б стільки бійців? Документ номер 2 каже "Группа им. «Перуна» в составе 40 человек (уездная охрана)...". Боївки СБ часто залучали для своїх операці СКВ та озброєний місцевий актив ОУН, що логічно, коли вони виконували не основні для них завдання - а такі засідки не були пріорітетом СБ, це мало робити УПА, але à la guerre comme à la guerre. Себто на цей бій вийшла боївка плюс СКВ, а звідсіль можливо і слово "група"? Можливо то була більш-менш стала група, бо оперували в межах одного терену?

"Повстанська група ім. Перуна" (близько 150 вояків) діяла на тер. тодішнього Комарівського району Львівської області.
Літопис УПА. Нова серія. Т.12. ВО-2 "Буг". 2009. - С.24.

За матеріалами викладеними на сайті

http://reibert.info/threads/chi-isnuvav-v-upa-zagin-imeni-peruna.334676/page-2

Матеріал надав Олексій Мисаковець