| Профіль |
|---|
Кожен зареєстрований користувач може додавати статті, новини, фото, а також підписатись на отримання повідомлень при оновленні на сайті. |
|
Каталог статей
Всього матеріалів в каталозі: 40
Показано матеріалів: 11-20 |
Сторінки: « 1 2 3 4 » |
Історія роду Косів пов’язана з Комарном. Михайло Кос, дід композитора був бурмістром у Комарні і виконував свій уряд дві каденції до 1895 року. Відзначився тим, що відбудував центральну площу міста після пожежі 1894 року. А також побудував і відкрив читальню "Просвіти". Громадяни міста дуже поважали свого бурмістра і збудували йому пам’ятник, який і донині стоїть на міському кладовищі. Родина Косів була численною та зберігала патріархальні традиції. Вихованням дітей займалася мати – Марія Кос з Ліщинських. Родинна традиція, що передавалася з покоління в покоління, заохочувала індивідуальний підхід у вихованні дітей, що давало чудові результати і сприяло розвитку особистості кожної дитини. |
Авіатори з Комарна
В родині Пискір, що проживали в Комарні, були два авіатори – Казимир і Симон.
Симон радіотелеграфіст і пілот, який після другої світової війни оселився в Франції. Там до сьогоднішнього дня проживає його син Теодор Пискір з родиною. |
Дарія
Навроцька
(за
матеріалами часопису Пластовий шлях із збереженням оригінального правопису)
Дарія
Навроцька народилася 1-го травня 1893 року в Комарні, малому містечку в
Західній Україні, де її батько Осип де Качкенович-Білинський, нащадок т. зв.
"ходачкової шляхти” з Білини коло Самбора, був суддею. Мати Антонина, з дому
Шемеляк, була учителькою в Самборі. |
Знаменитий мандрівник Мечислав Орлович народився у місті Комарно 17 грудня 1881 року. Навчався на правничому факультеті Львівського університету і одночасно у торговельній академії Відня. Відвідував також лекції з мистецтвознавства, географії, історії у Львові та Кракові. Під час навчання і подорожей по Європі він захопився туризмом. Молодого науковця особливо приваблювали гори. У 1904 році почав організовувати екскурсії по Татрах. У 1906-му, ставши доктором правничих наук, заснував у Львові Академічний туристичний клуб і став його президентом. Також був співзасновником Академічної спортивної спілки. Часто організовував мандрівки у Карпати. 1914 року видав "Ілюстрований путівник по Галичині”. |
Власниками отих руїн старого палацу в Комарно були багаті польські шляхтичі Лянцкоронські (пол. Lanckorońscy), власники гербу «Задора» Вони належали до стародавнього польського роду, відомого ще з 1370 р. Назва прізвища походить від села Лянцкорона. |
У містечку Комарно Городоцького району на Львівщині є подібне до тисяч інших місце вічного спочинку краян. Коли пройти від брами вгору й завернути ліворуч, то стежка між горбками приведе до кам'яного надгробка. На ньому – бронзовий барельєф із профілем чоловіка з вольовим оптимістичним обличчям, петлицею військового однострою з трьома великими зірками і напис: "Шкляр Василь (1887 – 1950)". Посаджена в головах калина немов обнімає його мистецьке зображення в металі роботи львівського скульптора Андрія Дацька.
|
|
70 років тому, у червні 1941 року, у Західній Україні розпочалась найкривавіша хвиля більшовицьких репресій. Людей катували не тільки за те, що вони не сприймали більшовицької влади і не приховували своєї українськості чи були членами українських громадських або спортивних організацій, але й зате, що попали під гарячу руку чи просто не сподобалися озлобленому і переляканому НКВедисту тобто за те, що просто були українцями. |
«Комарно і Рудки та околиця».
Збірник історично-мемуарних, географічних і побутових матеріалів.
Нью-Йорк — Париж — Сидней — Торонто, 1987 |
«Комарно і Рудки та околиця».
Збірник історично-мемуарних, географічних і побутових матеріалів.
Нью-Йорк — Париж — Сидней — Торонто, 1987 |
«Комарно і Рудки та околиця».
Збірник історично-мемуарних, географічних і побутових матеріалів.
Нью-Йорк — Париж — Сидней — Торонто, 1987 |
|
| Випадкові фото |
|---|
|
_________________
 Додати фото
_________________
|
|
